Wikileaks. Газові переговори у Москві
Секретно
SIPDIS, E.O. 12958: DECL: 02/21/2018
REF: A. MOSCOW 561
B. MOSCOW 265
C. MOSCOW 147
Classified By: Ambassador William J. Burns. Reasons 1.4 (B/D).
1. (С) Після перепланувань та перенесень візиту Тимошенко 12-13 лютого була скликана міжурядова комісія, яку очолили Путін та Ющенко за відсутності Тимошенко.
Представники російського уряду висловили збентеження з приводу ускладнених взаємовідносин між Ющенком і Тимошенко, які мають бути "урівноваженими" принаймні щодо порушеного питання.
Під час сесії сконцентрувалися на формуванні плану дій у всіх сферах взаємовідносин на 2008 рік, у той час як два проблемні питання - НАТО та газ - порушувалися лише поверхово. Наявна кількість невеликих розбіжностей лише погіршила суперечності.
Ускладнені ворожнечею Ющенка і Тимошенко газові домовленості між Росією та Україною тривають. "Газпром" погрожує в черговий раз припинити поставки, якщо борг не буде сплачено до 3 березня.
Аналітики Москви вбачають у двосторонніх відносинах засіб втручання у внутрішні українські політичні ігри, у яких конкурентні сили намагаються отримати вигідну передвиборну позицію за рахунок сприятливіших договорів з Росією.
"Фарс" Ющенка-Тимошенко
2. (С) Ющенко двічі прибував до Москви з візитом протягом двох тижнів. 12-13 лютого він у двосторонньому порядку зустрічався з Путіним, а 21-22 лютого відбулася неформальна зустріч глав країн СНД.
Візит Ющенка багато разів переривався відстроченням візиту Тимошенко. 26 листопада ХХХХ (прізвище вилучене у документі. - "ЕП") сповістив, що невизначені відносини між Ющенком і Тимошенко ускладнювали хід сесії. Він окреслив ситуацію як "невтішну" у кращому випадку і "приголомшуючу" насправді.
Візит Тимошенко, запланований на 11 листопада, за день до візиту Ющенка, щоб не відбулося їхньої зустрічі, був перенесений на 21 лютого на прохання української сторони та пізніше перенесений ще на день з такої ж причини.
ХХХХ зазначив, що представники російського уряду не могли зрозуміти, як президент та прем'єр-міністр країни неспроможні ефективно співпрацювати за таких дивних обставин.
ХХХХ наголосив, що ціллю російського уряду було проведення плідного діалогу з українською стороною у всіх шести комісіях без погіршення і без того напруженої ситуації. Російський уряд мусив задовольнити прохання української сторони - вилучити із складу учасників сесії прем'єр-міністра Зубкова.
Двосторонні переговори Путін-Ющенко
3. (С) Обидва президенти протягом трьох годин обговорювали широке коло питань двосторонніх відносин: газові домовленості, НАТО та суперечки про спільну для двох країн історію. Путін також спонукав Ющенка брати активнішу роль у вирішенні конфлікту у Придністров'ї.
ХХХХ зазначав, що погляди Путіна і Ющенка розходилися у баченні намірів щодо НАТО та ініціатив уряду стосовно визначення українських національних героїв. Путіна не переконали висловлені Ющенком причини приєднання до НАТО як такі, що не спрямовані проти Росії.
НАТО: болюче і всеохоплююче
4. (С) Перед зустріччю Путіна і Ющенка Росія часто висловлювала незадоволення українським інтересом до НАТО.
Після спроби України 23 січня доєднатися до плану дій НАТО, МЗС попередило, що подальше розширення НАТО може спричинити серйозні політично-військові конфлікти, які зачеплять інтереси Росії.
Посилаючись на двосторонні домовленості між Україною і Росією, підписані у 1997 році, представники Росії попереджали, що потенційна інтеграція України у НАТО змусить Росію вдатися до "відповідних заходів".
Під час зустрічі з послом 8 лютого заступник міністра фінансів Каразін зазначив, що Росія розчарована тенденціями в Україні. Позитивне рішення у Бухаресті, за словами Каразіна, змусить Росію вдатися до стратегічних контрзаходів.
На щорічній прес-конференції 14 лютого Путін виступив проти приєднання України до плану дій НАТО, посилаючись на те, що більшість громадян України проти членства в НАТО, а керівники держави до них не дослухаються. "Що це за демократія?" - спитав він.
5. (С) Український XXXX сказав, що інтерес України щодо ближчих стосунків з НАТО вперше збігся у трьох лідерів країни. Він викликав звичну реакцію з боку Росії, що не здивувало нікого в Україні і спричинило справжню і зрілу зацікавленість у НАТО.
Хоча це питання було болючим для Росії, і воно обговорювалося на зустрічах усіх рівнів, XXXX стверджував, що реакція Росії була набагато менш емоційна, ніж у пост-помаранчеві роки.
XXXX знав, що під час візиту в Москву секретаря Ради національної безпеки Раїси Богатирьової представники Росії, у тому числі міністр фінансів Лавров, спікер Гризлов та інші депутати Думи висловлювали ворожість щодо українських дій.
6. (С) Московські аналітики пророкують, що через відсутність єдиної думки в Україні щодо членства та брак скоординованої підтримки з боку країн-членів НАТО, помножені на бюрократизм у структурі, це болюче питання вирішиться нескоро.
Деякі переконували, що занадто сильний поштовх з боку українського уряду спричинить контрзаходи російського уряду, в тому числі - можливість перегляду статусу Чорноморського флоту і діяльності Росії навколо Севастополя.
Газ: схеми двох сторін
7. (С) Багато хто побачив в арешті Семена Могилевича 24 січня лише верхівку айсберга газових домовленостей. Могилевич був пов'язаний з "РосУкрЕнерго" і був посередником у поставках газу з Росії в Україну після того, як Росія різко припинила постачання палива у січні 2006 року.
XXXX відзначив, що прем'єр-міністр Тимошенко прибрала посередників між "Газпромом" і Україною, а також підняла ставку на транспортування газу територією України, що було ключовою темою переговорів 20-21 лютого.
Хоча Ющенко і Тимошенко переслідували одну мету - прибрати посередників, XXXX сказав, що Тимошенко наполягала на негайному вилученні "РосУкрЕнерго". Російський уряд вважав її менш гнучкою і надійною, ніж Ющенка.
8. (С) Особливо, на думку XXXX, російському уряду не подобалася ідея Тимошенко щодо трубопроводу "Білий потік", який сприймав його як ще одну спробу постачати газ з Центральної Азії в обхід Росії. Росія цінує Україну як країну, яка дає вихід до Європи, але лише у тому випадку, якщо у двох країн все налагоджено.
XXXX нам також сказав, що Путін і Ющенко розмовляли телефоном 26 лютого, обговорюючи наростаючі борги України за газ за відсутності контракту на 2008 рік. У той же час конфлікт між "Газпромом" і "Нафтогазом" продовжується, і 28 лютого лише доводить слабкість енергетичних домовленостей між двома країнами.
9. (С) XXXX каже, що Ющенко прагнув більшої прозорості, але хотів запобігти методам, які призвели б до збільшення ціни.
Московський Центр Карнегі доводив нам: пріоритет російського уряду - мати в Україні надійного економічного партнера, що гарантуватиме безперебійні поставки газу, переважно узбецького і туркменського, у Європу.
Суперечки не припинялися допоки керівництво Газпрому не було затверджено остаточно. До тих пір жодної довгострокової угоди не було підписано.
Окрім газу
10. (С) У 2007 році збільшення обсягу торгівлі між Україною і Росією до 32 мільярдів доларів спричинило розрив деяких російсько-українських промислових домовленостей.
Росія поволі налагоджує самостійний цикл виготовлення продукції не на основі імпортованих деталей з України навіть у тих сферах, де раніше дві країни були тісно взаємопов'язані, зокрема, в авіабудуванні і машинобудуванні.
Після українських маневрів у бік НАТО Росія зменшила співпрацю у сфері військової і технічної промисловості. "Відбувається мирний процес економічного відокремлення у багатьох важливих сферах".
11. (С) Деякі експерти зауважують, що представники уряду Росії неохоче коментують 13-відсоткове економічне зростання в Україні у 2007 році, незважаючи на нестабільність у Києві, яке легко перевершує російське досягнення - 6%.
Вони також стверджували, що вступ України до зони вільної торгівлі міг надати Україні переваги. Однак вони також зауважили, що новий режим Шенгену міг зачепити Україну в тому плані, що переселенці з нових країн-членів могли замінити українських працівників, особливо із заходу країни.
Ріст безробіття у західній Україні розширить прірву між українськими регіонами, надаючи сходу України, який більше пов'язаний з російською економікою, перевагу.
Мазепа: не тільки опера Чайковського
12. (С) Постать Івана Мазепи нещодавно долучилася до довгого списку історичних фігур, через які сперечаються Україна і Росія.
Після невдоволення Росії через спроби українського уряду рекласифікувати Голодомор у Геноцид, а також зробити Шухевича національним героєм, виникли також інші конфліктні випадки.
- Уряд України надав політичного притулку журналісту Андрушенко з Санкт-Петербургу, двоє інших журналістів також попросили притулку.
- 1 лютого українському політологу Сергію Тарану відмовили у вїзді в Росію в аеропорту Пулково в Санкт-Петербурзі. Міністерство закордонних справ підтвердило 5 лютого цю інформацію. Не надавши роз'яснення причин відмови, хоча процитувало відмову української сторони у вїзді двох російських політологів у грудні 2007 року - Дугіна і Заріфуліна.
- Іван Мазепа, зображений Пушкіним і Чайковським у вигляді невихованого українського солдата, який долучився до шведського короля Карла XII у боротьбі проти Петра Великого, - став приводом для нового скандалу.
Російський уряд не дозволив встановити пам'ятник Мазепі, назвав його антиросійським, а також назвавши плани України зі святкування 300-річної річниці Полтавської Битви абсурдними.
Деякі експерти вважають, що необхідність створювати українську національну ідентичність зрозуміла, але обирати для цього непевні історичні фігури не вплине на покращення стосунків з Росією.
А також: Чорноморський флот і Крим
13. (С) Українське посольство незадоволено через мляві темпи переговорів щодо Чорноморського флоту. Згідно з останніми домовленостями дійсними до 2017 року, переміщення флоту на інший майданчик буде ключовим пунктом двохсторонніх переговорів. Уряд Росії втім наполягає, що ще не час обговорювати це питання. Старі домовленості по розташуванню флоту закінчились 24 січня.
В той же час уряд Росії продовжує вести активну діяльність в Севастополі силами проросійських, а також спонсорова них російським урядом неурядових організацій.
14. (С) Доки в Україні тривають політичні процеси, а в Росії невирішеним залишається питання президентства, переговори щодо двосторонніх відносин відкладені до кінця травня.